Напайні пластини Тип 10 та Тип 70 є ключовими елементами твердосплавного інструменту, призначеними для виконання широкого спектра металообробних операцій. Їхня конструкція та розміри регламентуються міждержавним стандартом ГОСТ 25396-90, що забезпечує уніфікацію та сумісність у виробничих процесах. Ці пластини виготовляються з високоякісних твердих сплавів, що гарантує їхню стійкість до інтенсивних механічних та термічних навантажень.
Пластини Тип 10 та Тип 70 знаходять своє основне застосування в оснащенні прохідних прямих, розточних та револьверних різців. Вони ефективно використовуються для токарної обробки різноманітних металів та сплавів, включаючи сталь, чавун, кольорові метали та інші матеріали, що дають зливну або надламну стружку. Завдяки своїм характеристикам, ці напайні пластини дозволяють здійснювати операції чорнової, напівчистової та чистової обробки, забезпечуючи необхідну якість поверхні та точність допуску. Можливе застосування також у фрезеруванні та свердлінні, де потрібна висока зносостійкість різальної кромки.
Основою напайних пластин Тип 10, 70 є тверді сплави на базі карбідів вольфраму, титану та танталу з кобальтовою зв'язкою. Серед поширених марок сплавів, що використовуються для цих типів пластин, можна виділити Т30К4, Т15К6, Т14К8, Т5К10, ВКЗ, ВК6, ВК8, ВК10-ХОМ. Вибір конкретної марки сплаву залежить від оброблюваного матеріалу та умов різання, таких як швидкість різання, подача та глибина різання. Пластини характеризуються високою твердістю (до 92 HRA) та здатністю зберігати різальні властивості при температурах до 1150 °C, що забезпечує тривалий термін служби інструменту та високу продуктивність. Геометрія різальної кромки, включаючи задній кут та радіус при вершині, відіграє ключову роль у формуванні стружки та якості обробленої поверхні. Деякі пластини можуть мати спеціальні покриття (наприклад, TiN, TiCN, TiAlN), що додатково підвищують їхню зносостійкість та термостійкість, оптимізуючи роботу в умовах високих швидкостей різання та агресивних середовищ.
При підборі напайних пластин Тип 10, 70 необхідно враховувати не лише тип оброблюваної заготовки, але й вимоги до точності, шорсткості поверхні та необхідної продуктивності. Важливим аспектом є правильний вибір марки сплаву відповідно до груп застосування за ISO (P, M, K), що дозволяє оптимізувати процес різання для сталей, чавунів або кольорових металів. Технологія напайки повинна суворо дотримуватися для забезпечення надійного кріплення пластини до державки, що впливає на загальну жорсткість інструменту та його стійкість до вібрацій. Регулярний контроль зносу різальної кромки та своєчасна заміна або переточування пластин дозволяють підтримувати стабільну якість обробки та запобігати пошкодженню заготовки або інструменту.
Напайні пластини типу 10 та 70 відповідають ГОСТ 25396-90 та ГОСТ 25397-90 відповідно. Вони використовуються для різних типів різців: тип 10 для прохідних прямих, розточувальних та револьверних різців, а тип 70 також для прохідних прямих, розточувальних та револьверних різців. Основні відмінності можуть полягати в геометрії, розмірах та призначенні для конкретних операцій, що впливає на їх застосування в металообробці.
Напайні твердосплавні пластини зі сплавів ВК8, Т5К10, Т15К6 широко застосовуються для металообробки. Сплави типу ВК (наприклад, ВК8) підходять для обробки чавуну, кольорових металів та їх сплавів, а також неметалевих матеріалів, особливо при чорновій обробці з нерівномірним перетином зрізу. Сплави типу ТК (наприклад, Т5К10, Т15К6) ефективні для обробки сталей, включаючи нержавіючі, високоміцні та жароміцні сталі, а також сплавів титану.
Виробництво твердосплавних напайних пластин регулюється такими стандартами, як ГОСТ 25395-90, який описує вимоги до пластин, що фіксуються на державці різця методом напайки. Класифікація твердих сплавів за міжнародними стандартами ISO T513 поділяє їх на групи P, M, K залежно від типу оброблюваного матеріалу та стружки. Також існують ГОСТ 19042-80 та ISO1832, що визначають систему позначень змінних твердосплавних пластин за формою, заднім кутом, класом точності та іншими параметрами.
При виборі напайної твердосплавної пластини необхідно враховувати матеріал заготовки (сталь, чавун, кольорові метали), тип обробки (чорнова, напівчистова, чистова) та необхідну точність. Для чорнової обробки підійдуть пластини з більшим радіусом та підвищеною міцністю, тоді як для чистової – з гострими кромками для високої якості поверхні. Важливо також звернути увагу на марку сплаву (наприклад, ВК8 для чавуну, Т5К10 для сталі) та геометрію ріжучої кромки, яка може бути гострою для чистової обробки або заокругленою для чорнової.