Пластини змінні з радіусом є ключовим елементом у процесах точіння та фрезерування, забезпечуючи формування якісної поверхні деталі та підвищену міцність ріжучої кромки. Їх застосовують для обробки широкого спектра матеріалів, включаючи конструкційні та леговані сталі, чавуни, нержавіючі сталі, а також жароміцні сплави. Радіус при вершині (r) дозволяє зменшити концентрацію напружень на ріжучій кромці, що критично важливо при чистовій та напівчистовій обробці, контурному точінні та копіюванні складних профілів. Ця геометрія сприяє зниженню вібрацій, покращенню чистоти обробленої поверхні та збільшенню терміну служби інструменту, особливо при змінних навантаженнях та переривчастому різанні.
Твердосплавні пластини з радіусом виготовляються з високоякісних твердих сплавів на основі карбідів вольфраму, титану та танталу, що забезпечує їх високу твердість (до 93 HRC) та зносостійкість. Для підвищення експлуатаційних характеристик застосовуються спеціальні покриття, такі як PVD (Physical Vapor Deposition) та CVD (Chemical Vapor Deposition), що включають шари TiN, TiAlN, AlTiN, AlCrN. Ці покриття покращують стійкість до абразивного зносу, термічної стабільності та зменшують коефіцієнт тертя. Геометрія ріжучої кромки, включаючи радіус при вершині, кут нахилу головної ріжучої кромки та наявність стружколомачів, розробляється відповідно до міжнародних стандартів ISO (наприклад, ISO 1832) для забезпечення оптимального відведення стружки та стабільності процесу. Точність виготовлення пластин відповідає високим допускам, що гарантує їх взаємозамінність та стабільність розмірів оброблених деталей.
Вибір оптимальної пластини з радіусом залежить від типу оброблюваного матеріалу, необхідної чистоти поверхні, глибини різання та подачі. Важливими параметрами є розмір радіуса при вершині (від 0.2 мм до 1.6 мм і більше), марка твердого сплаву та тип покриття. Для чорнової обробки можуть застосовуватися пластини з більшим радіусом для підвищення міцності, тоді як для чистової – з меншим для досягнення високої точності та якості поверхні. Правильний підбір геометрії стружколомача є критичним для ефективного відведення стружки та запобігання її намотуванню на інструмент або деталь. Експлуатація вимагає дотримання рекомендованих режимів різання (швидкість різання, подача, глибина різання) для забезпечення максимального терміну служби інструменту та запобігання передчасному зносу. Регулярний контроль стану ріжучої кромки дозволяє своєчасно замінювати пластини, підтримуючи стабільну якість обробки та мінімізуючи виробничі витрати.
Вибір пластини з радіусом залежить від виду обробки (чорнова, напівчистова, чистова) та матеріалу заготовки. Для чорнової обробки зазвичай використовують пластини з більшим радіусом при вершині, що забезпечує міцність кромки та більший зйом матеріалу. Для чистової обробки потрібен менший радіус для досягнення кращої шорсткості поверхні. [3]
Твердосплавні пластини з радіусом, виготовлені на основі карбіду вольфраму, призначені для обробки широкого спектру матеріалів. Це включає різні види сталі (вуглецеві, леговані, нержавіючі, загартовані), чавун, жароміцні матеріали, а також кольорові метали та їх сплави. [1, 3, 7, 17]
Міжнародна система позначення твердосплавних пластин за стандартом ISO 1832 є універсальним кодом, що дозволяє ідентифікувати характеристики пластини. [2, 6] Маркування включає інформацію про форму, задній кут, клас точності, наявність отвору та стружколома, а також розміри. [2, 4, 6, 11] В Україні також застосовується система, близька до ISO, з додатковими позначеннями за ГОСТ. [6, 11, 18]
При використанні пластин з радіусом важливі такі параметри, як швидкість різання (Vc), подача (S) та глибина різання (ap). [10] Для твердосплавних різців рекомендована швидкість різання становить 80-200 м/хв, а подача – 0,3-1,3 мм/об. [10] Ці параметри слід коригувати залежно від оброблюваного матеріалу, геометрії пластини та необхідної шорсткості поверхні. [3, 10, 19]