Твердосплавні пластини широко використовуються в металообробці, зокрема для токарних, фрезерних та свердлильних операцій. Змінні пластини з фасками без отворів забезпечують високу продуктивність та точність при обробці різних матеріалів, включаючи сталь, чавун, кольорові метали та сплави. Відсутність отворів спрощує механічне кріплення в деяких типах інструментальних оправок, де фіксація здійснюється затискними елементами, що не проходять крізь тіло пластини. Це дозволяє використовувати більшу частину матеріалу пластини для ріжучих кромок. Наявність фасок на ріжучих кромках сприяє зміцненню кромки, покращенню відведення стружки та зниженню ризику сколів при переривчастому різанні або обробці твердих матеріалів. Завдяки своїй конструкції, ці пластини дозволяють значно скоротити допоміжний час на зміну інструменту та виключити необхідність переточування, що підвищує загальну ефективність виробничих процесів.
Твердосплавні змінні пластини виготовляються з високоякісних твердих сплавів на основі карбіду вольфраму, кобальту, титану та танталу, що забезпечує їхню виняткову твердість (до HRA 92), зносостійкість та теплостійкість до 1150 °C. Ці властивості дозволяють працювати на значно вищих режимах різання порівняно з інструментами з швидкорізальних сталей. Класифікація пластин здійснюється відповідно до міжнародних стандартів ISO 1832 та національних стандартів, таких як ГОСТ 19042-80 та ГОСТ 19086-80, які регламентують форму, клас точності, задній кут та інші геометричні параметри. Пластини можуть мати різні форми: ромбічні, квадратні, трикутні, круглі, що дозволяє підібрати оптимальний варіант для конкретної операції. Для підвищення експлуатаційних характеристик на поверхню пластин наносяться багатошарові покриття, такі як TiN (нітрид титану), TiCN (карбонітрид титану), AlTiN (нітрид алюмінію-титану) або Al2O3 (оксид алюмінію). Ці покриття збільшують твердість поверхні, знижують коефіцієнт тертя, покращують стійкість до адгезійного та абразивного зносу, а також підвищують термостійкість ріжучої кромки.
Вибір твердосплавних пластин з фасками без отворів вимагає врахування кількох ключових параметрів. Необхідно визначити тип оброблюваного матеріалу (групи P, M, K згідно ISO 513), оскільки для кожного матеріалу існують рекомендовані марки сплавів. Геометрія ріжучої кромки, включаючи радіус при вершині та наявність фасок, впливає на якість обробленої поверхні, міцність кромки та ефективність стружколомання. Клас точності пластини визначає допустимі допуски при обробці, що є критично важливим для чистових операцій. Режим різання (швидкість різання, подача, глибина різання) також має бути узгоджений з характеристиками пластини та оброблюваного матеріалу для досягнення максимальної продуктивності та стійкості інструменту. Правильна експлуатація передбачає своєчасну заміну зношених кромок шляхом повороту пластини, що забезпечує стабільну якість обробки та мінімізує простої обладнання. Використання пластин з оптимальним покриттям значно подовжує термін служби інструменту та дозволяє досягти високої якості поверхні навіть при інтенсивних режимах роботи.
Вибір пластини залежить від матеріалу обробки, типу операції (чорнова, чистова), необхідної якості поверхні та продуктивності. Для сталі (група P) рекомендуються пластини з вмістом кобальту 6-15% та покриттями TiN або TiCN. Для нержавіючої сталі (група M) потрібні пластини з гострою ріжучою кромкою та покриттями AlCrN або TiAlN. Для чавуну (група K) обирають пластини з підвищеним вмістом карбіду вольфраму та покриттями Al2O3 або багатошаровими системами.
Твердосплавні пластини з фасками без отворів забезпечують високу продуктивність, швидкість та точність обробки, особливо на верстатах з ЧПК. Вони дозволяють швидко змінювати ріжучу кромку, не потребують заточування та забезпечують легке відведення стружки завдяки спеціальним стружколомам.
Маркування ISO на пластинах містить інформацію про форму пластини (наприклад, C – ромб 80°, S – квадрат 90°, T – трикутник 60°), задній кут, клас точності, конструктивні особливості (наприклад, наявність стружколома), довжину ріжучої кромки, товщину та радіус при вершині. Додатково вказується марка сплаву, що визначає матеріали для обробки.
Геометрія ріжучої кромки (наприклад, позитивна чи негативна) та радіус при вершині (RE) впливають на якість поверхні, стружколомання та міцність пластини. Більший радіус при вершині забезпечує міцність пластини, тоді як менший радіус може бути кращим при схильності до вібрацій. Позитивна геометрія знижує сили різання, а негативна забезпечує міцність кромки.